Пригадати колір і перевірити: гра зі знайомими речами

Подивитися, пригадати та перевірити

У цій грі дитина розглядає кольорову річ, потім на короткий час перестає її бачити й обирає предмет схожого кольору. Після вибору зразок знову показують. Перевірка допомагає порівняти видимі поверхні, а не оцінити дитину за одним спогадом.

Наприклад, покажіть синю серветку й покладіть її за коробку. Перед дитиною залиште синю та червону чашки й запитайте, яка схожа на серветку за кольором. Дитина може вказати на чашку, назвати колір або попросити показати серветку знову.

Не потрібно навмисно збільшувати час очікування. Якщо дитина хоче бачити зразок, залиште його на столі й порівняйте речі без приховування. Це інша, але пов'язана вправа на розрізнення кольорів.

Підготуйте три безпечні речі

Можна взяти синю серветку, синю пластикову чашку та червону чашку. Якщо таких речей немає, оберіть інші два помітно різні кольори й знайомі безпечні предмети. Зразок і один варіант мають бути схожими за кольором.

Покладіть речі на стійку поверхню так, щоб дитина добре їх бачила. Невелика коробка або аркуш можуть ненадовго закривати зразок. Дорослий перевіряє, що предмети підходять учасникам і ними зручно користуватися.

Якщо чашка має різноколірні частини, покажіть конкретну поверхню: «Порівнюємо синій бік чашки». Для першої гри простіше взяти речі з великими одноколірними ділянками.

Крок 1. Розгляньте зразок

Покажіть серветку й скажіть: «Ця серветка синя». Дайте дитині час подивитися. Вона може назвати колір, показати серветку або просто спостерігати. Усі ці способи участі підходять для першого кроку.

Якщо дитина каже «м'яка», визнайте цю ознаку: «Так, серветка м'яка, а її колір синій». М'якість і колір описують різні властивості. Пізніше можна порівняти колір серветки з поверхнею чашки.

Перед приховуванням поясніть дію: «Я ненадовго покладу серветку за коробку, а потім ми її відкриємо». Якщо дитина не хоче, залиште зразок видимим. Вона має знати, де він і як повернути його для перевірки.

Крок 2. Запропонуйте вибір

Якщо дитина погоджується, закрийте серветку й покажіть дві чашки. Запитайте: «Яка чашка схожа за кольором на серветку?» Не подовжуйте паузу навмисно; дочекайтеся зручного для дитини способу відповіді.

Дитина може вказати на синю чи червону чашку. Дорослий називає підтверджений вибір: «Ти показуєш червону чашку. Відкриємо серветку й порівняємо». Не оголошуйте результат до спільної перевірки.

Якщо дитина каже «не пам'ятаю» або показує на коробку, одразу поверніть зразок. Вона може порівняти чашки із серветкою перед собою. Просити підказку дозволено.

Крок 3. Перевірте разом

Покладіть серветку біля обраної чашки й покажіть конкретні поверхні. Якщо обидві сині, назвіть спільний колір. Якщо відтінки відрізняються, дитина може помітити, що одна річ світліша.

Якщо обрано червону чашку, підсуньте також синю. «Серветка синя, ця чашка червона, а ця синя». Дитина може змінити вибір або лише подивитися. Дорослий не має повторювати запитання, доки не почує певне слово.

Після порівняння запитайте, чи хоче дитина ще один раунд. Вона може повторити гру, обрати інший зразок або завершити її. Одна перевірка вже дає можливість поговорити про колір.

Як реагувати на різні відповіді

Дитина показує синю чашку, але не називає колір. Дорослий може сказати: «Ця чашка синя». Показ є зрозумілою відповіддю; повторювати слово вголос необов'язково.

Дитина показує червону й каже «велика». Можливо, вона звернула увагу на розмір. Погодьтеся з видимою ознакою й уточніть: «Ця чашка велика. Тепер порівняймо її колір із серветкою».

Дитина показує між двома речами. По черзі вкажіть на чашки й перепитайте, яку вона мала на увазі. Не вважайте незрозумілий рух помилкою, поки вибір не підтверджено.

Типова плутанина: річ чи її колір

Дитина побачила синю серветку й шукає серед чашок саме серветку. Вона могла запам'ятати вид речі, але не зрозуміти, що треба порівняти колір. Поверніть зразок і поясніть: «Серветка й чашка — різні речі. Погляньмо на їхній колір».

Покладіть синю чашку поряд із синьою серветкою, а червону — трохи осторонь. Назвіть обидві сині поверхні. Дитина може показати спільний колір або доручити дорослому пересунути чашку.

Спочатку залиште зразок видимим. Лише коли правило зрозуміле й дитина зацікавлена, запропонуйте ненадовго його закрити. Порівняння та пригадування — окремі кроки.

Відтінки й освітлення

Блакитна серветка й темно-синя чашка можуть виглядати по-різному. Дитина має право помітити цю різницю. Дорослий може сказати: «Серветка світліша, чашка темніша; обидві поверхні сині».

Для першого вибору доберіть зрозумілі контрастні приклади. Якщо дорослий вагається між синім і фіолетовим, краще замінити один предмет. Порівнюйте поверхні за достатнього освітлення.

Якщо тінь робить одну частину темнішою, поставте речі поряд або виберіть інше зручне місце. Один неоднозначний вибір не дає підстав для висновку про пам'ять чи зір дитини.

Багатоколірні предмети

У чашки може бути білий корпус і синя ручка. Питання «Якого кольору чашка?» допускає кілька відповідей. Перед грою покажіть ручку й скажіть, що саме її колір порівнюватимете.

Якщо дитина пригадала білий корпус, визнайте це: «Корпус білий, а цього разу ми порівнюємо синю ручку». Покажіть обидві частини. Для першого раунду можна замінити чашку на однотонну річ.

Коли дитина керує грою, вона сама може вибрати частину як зразок. Дорослий перепитує: «Ти маєш на увазі ручку чи корпус?» Так обидва учасники знають, що саме пригадують.

Як спростити гру

Залиште серветку на столі й поставте поряд дві чашки. Попросіть показати чашку схожого кольору. Дитина може вказати, а дорослий підсуває річ ближче.

Якщо два варіанти складні, почніть із синьої серветки та синьої чашки без контрастного предмета. Назвіть спільний колір і дайте дитині їх роздивитися. Інший колір можна додати пізніше.

Не вимагайте одночасно запам'ятати колір, назвати його й перенести чашку. Дорослий допомагає з рухом, а дитина обирає або спостерігає. Наступний крок пропонують за її інтересом.

Як додати наступний крок

Коли два варіанти зрозумілі, можна показати третій предмет іншого помітного кольору. Спочатку назвіть його й залиште зразок видимим. Якщо вибір із трьох заплутує, поверніться до двох.

Інший варіант — знайти той самий колір на речі іншого виду. Після синьої серветки покажіть синю обкладинку книжки й червону коробку. Уточніть, яку частину обкладинки порівнюєте.

Дитина може стати ведучою: вибрати зразок і попросити дорослого знайти відповідний колір. Дорослий показує вибір, а дитина відкриває зразок. Ролі змінюються за спільним бажанням.

Розмова із синьою серветкою

Дорослий показує серветку: «Це синя серветка. Покладу її за коробку, а потім знову покажу». Дитина погоджується або просить залишити річ на столі. Другий варіант так само придатний для порівняння.

Якщо зразок закрили, дорослий показує синю та червону чашки: «Яка схожа за кольором на серветку?» Дитина вказує на одну з них. Дорослий називає вибір і повертає серветку.

Обидва учасники дивляться на поверхні. Якщо дитина вказала на червону чашку, дорослий називає її колір і підсуває синю чашку для порівняння. Дитина може змінити вибір або завершити раунд.

Розмова, коли потрібна підказка

Дитина показує на коробку й каже: «Покажи серветку». Дорослий одразу відкриває зразок: «Ось вона. Порівняймо з чашками». Серветка залишається видимою, поки дитина розглядає варіанти.

Якщо дитина показує синю чашку, дорослий наближає її до серветки й називає колір. Не потрібно наголошувати, що вибір зроблено з підказкою. Важливо, що обидва учасники бачать порівнювані поверхні.

Дитина може захотіти закрити серветку сама в наступному раунді. Дорослий пояснює, що її можна відкрити на прохання. Якщо другого раунду не хочеться, гра завершується.

Розмова, коли слово й жест різняться

Дитина тягнеться до червоної чашки й каже «синя». Дорослий питає: «Ти хочеш цю червону чашку чи синю?» По черзі показує варіанти й чекає на підтвердження.

Після уточнення дорослий називає вибрану річ і повертає зразок. Жест і слово могли розійтися з різних причин: дитина змінила думку, помітила іншу частину чи ще добирає назву. Один випадок не визначає причину.

Якщо уточнення не допомагає, залиште обидві чашки поруч із серветкою. Дитина може сама наблизити річ або показати поверхню. Не варто повторювати складніше запитання дедалі швидше.

Варіант зі шкарпетками

Покажіть одну синю шкарпетку як зразок. Поряд підготуйте другу синю та червону. Після короткого приховування першої дитина може показати, яка з двох речей схожа за кольором.

Поверніть зразок і покладіть його поряд із вибором. Якщо шкарпетки мають малюнки, покажіть ту ділянку, про яку запитували. Дитина може помітити інакший колір на візерунку.

Наприкінці поверніть речі до звичного місця зберігання. Не потрібно сортувати всю білизну або шукати багато пар. Якщо потрібних кольорів немає, використайте інші безпечні речі.

Варіант з іграшковим авто

Покажіть безпечне синє іграшкове авто й укажіть на його кузов. «Кузов синій». Якщо дитина погоджується, сховайте авто за коробку, а перед нею покладіть синю та червону великі паперові фігури.

Дитина обирає фігуру, дорослий повертає авто й порівнює кузов із вибором. Якщо дитина пригадала чорне колесо, визнайте це: «Колесо чорне, а ми запитували про синій кузов».

Після порівняння дитина може катати авто без додаткових запитань. Гра з машинкою не має бути нагородою за правильне пригадування. За потреби дорослий допомагає розмістити іграшку.

Варіант із малюнками

Намалюйте на одному аркуші великий синій круг, а на іншому — синій і червоний. Покажіть перший круг, потім за згодою дитини переверніть аркуш. Запропонуйте показати схожий колір на другому.

Відкрийте перший аркуш і покладіть малюнки поруч. Однакова форма допомагає зосередитися на кольорі. Якщо олівець залишає нечіткий слід, оберіть інший помітний приклад.

Вирізати круги не обов'язково. Цілий аркуш можна тримати на зручній висоті, а дитина показує ділянку поглядом чи жестом. Дорослий підтверджує вибір перед тим, як його позначити.

Варіант із книжкою

На сторінці знайомої книжки оберіть великий червоний м'яч і покажіть дитині. Поясніть: «Дивимося на червону частину м'яча». Якщо вона погоджується, закрийте сторінку й покажіть червону та синю кольорові ділянки на папері.

Після вибору відкрийте книжку й порівняйте м'яч із позначеною ділянкою. Якщо дитина згадала іншу деталь сторінки, вислухайте й покажіть, про який предмет запитували.

Коли дитина хоче читати далі, продовжуйте історію. Не потрібно робити вправу на пам'ять на кожній сторінці. Книга залишається місцем для спільного читання.

Варіант із коробками

Підготуйте дві чисті коробки з синьою та червоною кришками. Зразком може бути синій паперовий кружечок. Поясніть, що порівнюєте саме кришки, якщо корпуси мають інший колір.

Дитина розглядає зразок, потім за бажанням дорослий закриває його аркушем. Дитина показує кришку; зразок повертають і прикладають поруч. Відкривати коробки та діставати вміст не потрібно.

Якщо кришки візерункові, оберіть добре видимі ділянки. За неоднозначного відтінку використайте інші кольори. Ясне завдання важливіше за конкретний реквізит.

Роль ведучого для дитини

Дитина обирає зразок і показує його дорослому. Дорослий називає колір, а дитина за бажанням закриває річ або просить дорослого це зробити. Потім дорослий обирає відповідний предмет серед двох варіантів.

Дитина відкриває зразок і показує, чи підходить вибір. Якщо дорослий помилився, він може сказати: «Я обрав червону чашку, а серветка синя. Тепер бачу різницю».

Дитина не зобов'язана пояснювати помилку словами. Вона може наблизити речі або вказати на поверхні. Якщо роль ведучого не подобається, поверніться до попереднього розподілу.

Поясніть початок і завершення раунду

До гри домовтеся про три дії: подивитися на зразок, обрати варіант і знову відкрити зразок. Покажіть коробку, за якою він лежатиме. Дитина може попросити відкрити її будь-коли.

Після вибору перевірка відбувається для будь-якої відповіді. Зразок не є нагородою, яку потрібно заслужити. Дитина може відкрити його сама, якщо це безпечно, або подати сигнал дорослому.

Після порівняння раунд завершується. Новий починається лише за згодою учасників. Така послідовність допомагає зрозуміти, що станеться з предметом.

Час очікування не є показником успіху

На першій спробі закрийте зразок і відразу покажіть варіанти. Дитині достатньо знати порядок дій. Довша пауза не робить гру автоматично кращою.

Якщо дитина сама пропонує почекати, домовтеся про просту дію між показом і вибором, наприклад один помах рукою. Якщо вона не хоче чекати, одразу повертайтеся до порівняння.

Не порівнюйте дітей за тривалістю пригадування. Знайомство з предметом, зрозумілість запитання й умови освітлення можуть відрізнятися. Обирайте зручний проміжок для конкретного учасника.

Поміняйте варіанти місцями відкрито

Якщо синя чашка завжди ліворуч, дитина може орієнтуватися на її місце. Після знайомого раунду поміняйте чашки й скажіть: «Тепер вони стоять інакше». Показуйте зразок до нового запитання.

Якщо дитина обирає колишнє місце, поверніть серветку й порівняйте поверхні. Поясніть, що чашки перемістилися. Це не має бути несподіваною пасткою.

Якщо перестановка засмучує або заплутує, відновіть початковий порядок. Можна залишити зміну місць на іншу зустріч або не використовувати її взагалі.

Двоє дітей разом

Одна дитина показує зразок, інша обирає предмет. Дорослий допомагає домовитися, коли зразок закривають і як його відкрити. Потім діти можуть помінятися ролями, якщо обидва хочуть.

Якщо вони бачать різні частини однієї речі, попросіть кожного показати свою. Синя ручка й білий корпус можуть дати різні, але обґрунтовані відповіді. Уточніть, яку поверхню порівнюють цього разу.

Не визначайте переможця за кількістю пригаданих кольорів. Кожен може попросити підказку або завершити участь. Дорослий забезпечує безпечний обмін матеріалами.

Мова, якою дитина відповідає

У багатомовній родині дитина може назвати колір іншою мовою. Спочатку перевірте, на яку поверхню вона показує. Українську назву можна додати природно: «Так, ця чашка синя».

Якщо дорослий не розуміє слова, запропонуйте показати річ або порівняти її зі зразком. Відповідь іншою мовою не є автоматично неправильною. Переклад кожного ходу не потрібен.

Користуйтеся словами й звертаннями, звичними конкретній родині. Важливо узгодити значення вибору, а не вимагати однакової мовної форми від усіх учасників.

Що записати для наступної гри

Корисна нотатка може звучати так: «Дитина показала синю чашку, коли серветка була видимою; після приховування попросила відкрити її». Вона описує умови та підтримку, а не загальну здатність до запам'ятовування.

Інша нотатка: «На чашці дитина показала білу ручку, дорослий запитував про синій корпус». Наступного разу дорослий може точніше назвати частину або обрати однотонну річ.

Запис необов'язковий. Якщо він не допомагає підготувати наступний приклад, достатньо прибрати речі. Список правильних і неправильних відповідей не потрібен для цієї гри.

Якщо дитина хоче іншу гру

Чашки можуть стати іграшковим посудом, а серветка — ковдрою для ведмедика. Запитайте, що задумала дитина. Вона може більше не хотіти порівнювати кольори, і це варто прийняти.

Якщо приховування серветки неприємне, залиште її на столі або відкладіть вправу. Не забирайте знайому річ без пояснення. Дитина має знати, що зразок можна повернути.

Іншого дня вона може погодитися на короткий раунд або знову вибрати видиме порівняння. Дорослий пропонує, але не робить другий варіант обов'язковим.

Синя річ із різних матеріалів

Покладіть поруч синю тканину, синю чашку та синій аркуш. Дорослий називає кожну річ і її колір. Дитина може помітити, що тканина м'яка, чашка тверда, а папір тонкий.

Потім залиште тканину як зразок і запропонуйте чашку та червону річ для вибору. Дитина шукає не такий самий матеріал, а схожий колір. Зразок можна залишити видимим.

Якщо відтінки занадто різняться, оберіть ближчі приклади. Порівнюйте лише ті поверхні, які учасники можуть чітко бачити.

Два раунди з однією парою кольорів

У першому раунді серветка лежить відкрито, а дитина показує схожу чашку. Дорослий наближає речі й називає колір. Після цього учасники можуть завершити гру.

У другому раунді, якщо дитина хоче, серветку ненадовго закривають і повертають після вибору. Чашки залишаються тими самими. Це дає змогу змінити лише наявність зразка, а не весь набір одночасно.

Якщо дитина просить відкрити серветку, зробіть це одразу. Спостереження «потрібен видимий зразок» може допомогти наступного разу підготувати зрозумілу вправу.

Як перевірити матеріали до гри

Поставте зразок біля двох варіантів і подивіться з місця дитини. Один із варіантів має бути помітно схожішим за кольором. Якщо обидва виглядають неоднозначно, доберіть контрастніші речі.

Перевірте, чи не привертає увагу інший колір етикетки або ручки. Якщо так, назвіть конкретний бік чи замініть предмет. Дитина може правильно описати частину, яку дорослий не мав на увазі.

Речі мають бути безпечними й доступними. Дорослий може тримати або рухати їх за вказівкою дитини. Маленькі й крихкі предмети не потрібні.

Коли освітлення змінюється

Зразок у тіні може здаватися темнішим за чашку на світлі. Під час перевірки поставте їх поруч за подібного освітлення. Дитина може описати різницю, яку бачить.

Якщо в новому місці кольори важко розрізнити, змініть матеріали або час гри. Не потрібно змушувати дитину дивитися на яскраве світло. Достатньо зручного освітлення й чітких прикладів.

Сумнів щодо одного відтінку не є висновком про зір. Якщо родину турбують сталі труднощі в різних ситуаціях, можна обговорити конкретні спостереження з відповідним фахівцем.

Як передати гру іншому дорослому

Поясніть, який зразок використовували й як дитина воліє відповідати: «Синя серветка поруч; дитина показує чашку, а дорослий її підсуває». Інша людина може сформулювати запитання своїми словами.

Уточніть, що на прохання зразок одразу відкривають. Якщо новий дорослий використовує інші предмети, нехай спочатку покаже й назве їх. Дитина може вибрати видиме порівняння.

Для гри не потрібні особисті дані чи довга інструкція. Важливо лише узгодити поверхні, порядок і доступну допомогу.

Порівняння з дитячим малюнком

Якщо дитина намалювала великий синій круг, покладіть його поруч із синьою серветкою. Запитайте, що схожого вона бачить. Колір олівця може бути світлішим за тканину.

За бажанням дитина закриває малюнок і обирає схожий колір серед двох нових позначок. Після вибору перший малюнок повертають. Якщо вона хоче бачити обидва аркуші, залиште їх відкритими.

Дитина вирішує, чи зберігати власний малюнок. Його інші деталі не потрібно виправляти заради гри на колір.

Вибір між повторенням і завершенням

Після одного порівняння запитайте: «Хочеш іще раз чи вже прибираємо?» Дитина може показати на матеріали або сказати своє рішення. Обидві відповіді допустимі.

Якщо вона хоче повторити, уточніть, чи використовувати ті самі речі. Знайома пара може бути комфортнішою за нові кольори. Якщо хоче завершити, допоможіть повернути чашки й серветку на місце.

Наступна зустріч не потребує фіксованого часу. Родина може повернутися до гри тоді, коли зразки доступні й дитині цікаво.

Пошук у новій кімнаті

У новій кімнаті спочатку домовтеся, які речі можна показувати або брати. Оберіть зразок і два варіанти з доступних безпечних предметів. Не потрібно діставати речі з високої полиці.

Дитина розглядає зразок, а потім обирає, чи хоче його закрити. Після вибору дорослий показує обидві поверхні поруч. Якщо світло інше, назвіть видиму різницю у відтінках.

У гостях запитайте власника, перш ніж брати його речі. Якщо підходящого предмета немає, можна скористатися папером або відкласти гру.

Що порівнюють у цьому раунді?

Перед вибором скажіть: «Шукаємо чашку, схожу на серветку за кольором». Якщо дитина порівнює форму або розмір, визнайте її спостереження й повторіть ознаку, про яку домовилися.

Наприклад, дві чашки можуть бути однаковими за формою, але різними за кольором. Синя тканина й синя чашка мають різну форму, проте схожий колір. Покажіть обидва приклади поряд.

Після одного раунду можна змінити правило й шукати однакову форму, якщо дитина хоче. Поясніть нове правило до вибору, щоб учасники порівнювали ту саму ознаку.

Підсумок спільної перевірки

Коли зразок відкрито, дорослий може сказати: «Ми порівняли синю серветку з двома чашками». Якщо дитина хоче, вона додає, яку чашку обрала або який відтінок помітила.

Якщо результат неоднозначний, це теж можна сказати: «Ці кольори нам складно порівняти; наступного разу візьмемо помітніші». Дорослий не повинен приписувати дитині відповідь, якої вона не дала.

Після цього речі повертають на звичні місця. Завершена перевірка не зобов'язує одразу починати ще один раунд.

Коли обраний колір немає серед варіантів

Перед раундом переконайтеся, що серед двох речей є поверхня, схожа на зразок. Якщо синю серветку показали, а поряд випадково лежать лише червона та жовта чашки, завдання не має задуманого варіанта.

Дитина може сказати, що нічого не підходить. Перевірте це разом і визнайте недолік підготовки. Додайте синю річ або виберіть інший зразок до наступного запитання.

Не просіть дитину вгадувати, який із невідповідних предметів мав на увазі дорослий. Прозора умова допомагає відрізнити складність пригадування від проблеми з матеріалами.

Закінчення двох зустрічей

Першого разу можна порівняти дві чашки з відкритою серветкою. Другого — за згодою дитини ненадовго закрити той самий зразок і відкрити його після вибору. Якщо дитина просить підказку, її повертають одразу.

Між зустрічами не потрібен визначений проміжок. Якщо дитина віддає перевагу відкритому зразку, повторюйте цей варіант або оберіть іншу гру. Дорослий зберігає зрозуміле правило порівняння.

Продовження на BrainHunters

Якщо дитина хоче екранне заняття, відкрийте заняття з кольорами в її профілі. Прочитайте фактичну умову й покажіть, яку частину зображення розглядаєте. Домашня гра з чашками автоматично не стає відповіддю в застосунку.

Після цього дитина може обрати: порівняти речі з видимим зразком чи ненадовго його закрити. Обидва способи дають нагоду поговорити про конкретну кольорову поверхню.